Фахівці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, які протягом 22-26 квітня провели обстеження посівів пшениці озимої в господарствах області, відмічають, що аграріям необхідно звернути увагу на наявність грибкової інфекції (фузаріози). Вона накопичилась на багатьох полях в результаті прояву снігової плісені. Відмічено наявність церкоспорельозу (плямистість стебел) як результат тривалої теплої осені та прохолодної весни. Поширеність фузаріозу та церкоспорельозу може в подальшому призвести до вилягання посівів, особливо за умов загущеного стеблестою.

Як повідомив директор інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Сергій Попов, в посівах озимої пшениці відмічено майже повсюдне поширення борошнистої роси та септоріозу, а також наслідки ураження рослин сніговою плісенню.

В південних та центральних районах області майже на половині обстежених полів осінні запаси борошнистої роси відмічено більше ніж на 40% рослин. Септоріозом в значній мірі (більше 40% хворих рослин) уражено 9% обстежених полів. Прояв смугастої мозаїки пшениці (вірусна хвороба) виявлено на 67% посівів. В північно-східній перехідній лісостеповій зоні та західній частині лісостепової зони Харківської області запаси збудників борошнистої роси та септоріозу  менші порівняно з південними районами області.

В цілому по області половина обстежених полів уражена борошнистою росою в середньому ступені (10-35% уражених рослин), друга половина – в низькому (до 10% уражених рослин). Практично на всіх полях спостерігається середній ступінь прояву септоріозу (10-35% уражених рослин).

На більшій частині обстежених полів ураженість сніговою плісенню рослин складає в межах 10-35%, і лише на 13% полів цей показник перевищує 40%.

«Своєчасне боронування посівів навесні зменшило інфекційне навантаження за рахунок видалення уражених та ушкоджених листків на тих полях, де воно було проведено. На цей час вони мають набагато кращий стан», – розповів Сергій Попов.

Фахівці дають ряд рекомендацій, які допоможуть значно покращити ситуацію. Необхідно:

– забезпечити постійний контроль за станом посівів озимих з метою своєчасного виявлення шкідливих організмів та організації заходів захисту;

– відслідковувати на місцях виліт з лісосмуг, чагарників тощо клопа шкідливої черепашки, який активно буде розселятись за середньодобової температури вище +13°С, що майже завжди припадає на травневі свята. У південних районах області клоп уже вилетів із місць перезимівлі, тому необхідно негайно захистити посіви;

– в умовах поточного року як ніколи доцільною є обробка посівів інсектофунгіцидами (для запобігання розселення клопа шкідливої черепашки і прояву грибкових хвороб) в бакових сумішах з азотним підживленням рослин.

Через низький вміст запасів мінерального азоту в ґрунті, який у 2 рази менший від норми, дози внесення азотних добрив на посівах пшениці озимої протягом весняно-літнього періоду повинні складати не менше 60 кг/га діючої речовини. Дози внесення  КАСу у фазі трубкування повинні становити 10-15 кг/га д. р., а карбаміду 7-10 кг/га д. р., а у фазу колосіння доза внесення цих добрив повинна складати  не більше 7 кг д. р. на 1 га за норми витрати робочого розчину 200 літрів на гектар.

«Лише за умови дотримання наведених рекомендацій можна розраховувати на добрий урожай та отримання якісного продовольчого зерна», – підкреслив Сергій Попов.