Про підготовку єдиного переробного підприємства Коломацького району  ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» до нового сезону газеті «Коломацький край» розповів головний інженер підприємства  Сергій Хміль.

–  Сергію Васильовичу, наразі в товаристві міжсезоння. Охарактеризуйте коротко,  яким був попередній сезон для колективу?

–  Минулий рік був досить урожайний на цукровий буряк, а отже – не з гірших як для нашого підприємства, так і для цукрових заводів України. Переробляти було що. Проте  він  не був благодатним через погодні умови, які перешкоджали плановому підвезенню сировини. Крім того, перевиробництво цукру в 2012 році призвело до падіння цін на цукор, які  знизились до нерентабельних. А це, в свою чергу, призвело до збитковості цукропереробних підприємств. Не виключення і наш завод.

Із 63 заводів, які працювали в Україні в минулому році, в нинішньому наразі  квоту отримали тільки 52. Водночас, за  інформацією журналу «Цукор України», з них  працюватимуть не всі, а  лише близько 40 заводів – в залежності від забезпечення сировиною. По Харківській області зазначену квоту отримали 4 цукрових підприємства: Новоіванівський,  Савинський, який теж частково входить в холдинг  «Астарта – Київ», та заводи в Мурафі і Пархомівці.

  Наближається новий сезон. Якими є планові показники щодо обсягів переробки цукрового буряка у 2013 році, вироблення цукру?

–  Хоч у цьому році посіви цукристих не зменшились, та у зв’язку з погодними умовами  деякі господарства змушені були пересіяти буряк, отже, запланованої  урожайності  чекати не доводиться. Сподіваємося на 350 – 400 ц/га.  Зважаючи на зазначене, враховуючи  падіння ціни на цукор, плани на 2013 рік переглядалися  і коригувалися.  В результаті, плануємо за сезон переробити від 170 до 200 тис. тонн цукросировини та отримати до 21 тис. тонн цукру.  Але це орієнтовні цифри. Багато буде залежати від подальших погодних умов та від цукристості буряків.

–  Жителів району цікавить, чи готові і на скільки готові заводчани до пуску підприємства. Що уже зроблено для реалізації планів?

–   Наша найперша задача – зниження собівартості продукції. А це, в свою чергу, залежить від обладнання і виробничих можливостей. З 1 червня на підприємстві розпочалися планові ремонтні роботи. Заплановано провести поточний ремонт  на всіх технологічних дільницях. Капітальні інвестиції вкладаються в більш масштабні перетворення.  У минулому році  були замінені центрифуги  першого продукту та дві центрифуги третього продукту на більш продуктивні та ефективні, а також трубопроводи,  що не відповідали продуктивності заводу. Запроваджені перетворення  значно зменшили  витрати природного газу на переробку цукрової сировини Це, в кінцевому результаті, позначилося на собівартості продукції – вона значно зменшилася.  В поточному році продовжуємо заплановані роботи по реконструкції.  Проводимо заміну зношеного обладнання, яке пропрацювало більше 50 років.  Зокрема, комунікації заводу,  в тому числі – комунікація транспортерно-мийної води. Важливо зазначити, що  заміна комунікацій проводиться з перспективою розвитку, тобто, і через значний час вони відповідатимуть продуктивності підприємства.

Продовжуємо автоматизацію об’єктів і цехів, що полегшує роботу працівників і покращує якість продукції. Всі роботи по реконструкції і ремонту ведуться без затримок, так як все необхідне обладнання завозиться на місяць наперед.  До 1 вересня плануємо закінчити всі роботи і вчасно розпочати новий сезон цукроваріння.

–  Сергію Васильовичу, чи не планується розширення сфери діяльності заводу, мається  на увазі –  виготовлення додаткових цукропродуктів?

–  На цей час ніяких змін на підприємстві не планується. Завод і надалі спеціалізуватиметься на виробництві цукру. Разом з тим ми виконуємо вимоги чинного законодавства щодо якості і безпеки продуктів.  Задля цього працюємо над створенням   умов виробництва, які відповідають усім санітарно – технічним нормам.

–  Як вирішуються кадрові питання? Якими знаннями і вміннями повинен володіти сьогодні робітник  ВАТ «Новоіванівський  цукровий завод»? Чи приходять на роботу молоді фахівці, чи є у вас дефіцит кадрів?

–  З кожним роком іде все більша автоматизація та  комп’ютеризація  виробництва, тому і вимоги до працівників стають більш високими. Намагаємося залучати до роботи висококваліфікованих працівників, що мають відповідну освіту. Але в нашому малочисельному районі на великій вибір розраховувати не доводиться. Інколи потрібних спеціалістів зовсім немає. В такому випадку залучаємо до роботи працівників з інших районів (як приклад – теплотехнік у нас з Пархомівки) або робимо запит в Коломацький  районний центр зайнятості, який за рахунок фонду по безробіттю навчає потрібних нам спеціалістів. На сьогоднішній день кадрове питання на підприємстві закрите. Але в недалекому майбутньому може виникнути кадровий дефіцит, оскільки зараз на заводі багато працівників передпенсійного віку. Потрібні  будуть зварювальники, токарі, компресорники, працівники, що добре володіють комп’ютером і новітніми технологіями виробництва. Для своїх працівників керівництво заводу створює максимально зручні умови: підвіз до роботи і в зворотному напрямку, своєчасна гідна заробітна плата,  забезпечення  кваліфікованих працівників постійною роботою і в міжсезонний період. Під час ремонтних робіт із 480 робітників задіяні 50%. Це хороший показник зайнятості в літній період.

–  У радянські часи Новоіванівський  цукрозавод за власні кошти навчав  своїх майбутніх спеціалістів. Якщо не помиляюся і Вас, власне,  завод посилав здобувати освіту аж у Київ. Чи збереглася така система підготовки кадрів?

–  Так, і я, і багато інших спеціалістів  навчалися в Києві – правда, не за кошти заводу, але за його направленням. На сьогодні  підхід до підготовки молодих спеціалістів змінився. З  молодих людей, які  працевлаштовуються на завод на низько кваліфіковані роботи або не мають виробничої практики, відбираємо бажаючих мати той чи інший фах і прикріплюємо їх у статусі учнів до кваліфікованих майстрів. Навчаючись і під час виробництва, і під час ремонтних робіт біля майстрів-фахівців, вони досконало оволодівають професією. Після закінчення терміну навчання учні складають перед спеціально призначеною комісією екзамени, заліки, за позитивним результатами яких їм присвоюється кваліфікація, і надалі вони вже працюють як спеціалісти.

Практикується на  підприємстві  й укладання  угод з вищими навчальними закладами  на проведення відповідних занять з працівниками   безпосередньо на заводі, без відриву від виробництва.  Потім знову-таки комісія  проводить залікові іспити і або підвищує кваліфікацію робітника, або переводить з учня на спеціаліста відповідної професії. Це стосується технічних  спеціальностей.  Щоб отримати інші спеціальності, необхідно пройти навчання у відповідних навчальних вузах.

Інколи до нас звертаються молоді фахівці, які закінчували економічний чи гуманітарний вищий навчальний заклад. У таких випадках застосовуємо  індивідуальний підхід. Якщо людина має  нахил до техніки, розбирається в ній, беремо її на роботу з  випробувальним терміном.  У разі успішного проходження випробування є шанс отримати робоче місце на підприємстві. На заводі  приклади такі є.

–  Сергію Васильовичу, на закінчення  що хотіли б сказати?

–  Як головний інженер заводу і як батько, хочу звернутися до випускників наших шкіл. Спілкуючись з ними, розумію, що багато хто  з них не знає, ким хоче бути і куди піти вчитися. Тож запрошую старшокласників до нас на завод на екскурсії – можливо знайомство з підприємством замотивує на вибір професій в галузі цукропереробки, яких потребує районний ринок праці, адже кваліфіковані спеціалісти, як я вже сказав, нам через два – три  роки будуть дуже потрібні.

(За матеріалами газети «Коломацький край»)