Щоб із маленької насінини сосни виростити саджанець — треба чекати рік. Із таких саджанців ліс (у розумінні фахівців) вийде через 7-10 років, красуні-сосни, що лісом звикли називати їх ми, ростуть 50-60 років. У 120 сосна «достигає», з її деревини вже можна робити, скажімо, меблі. Коли ж їй виповниться 140, сосна вже буде придатна хіба що на розтопку комина — вік цього дерева в наших умовах нетривкий. Таку цікаву інформацію з життя сосни розповіли лісничий Чемужівського лісництва Сергій Дмитренко і помічник лісничого Олег Баранов.

З 4428 гектарів Чемужівського лісництва сосна звичайна займає 70%, решта — це дуб, вільха, осина. Для власних потреб сосну вирощують прямо тут — у теплицях, площа яких загалом становить 11 соток. Тут сьогодні можна бачити тільки сосну звичайну, хоча раніше лісництво займалося розведенням і сосни кримської, й декоративних хвойних порід. Нині в разі потреби лісництво обмінюється посадковим матеріалом з сусідами. Саджанці дуба, наприклад, вирощують у Краснополянському лісництві, а Задонецьке далеко за межами Зміївщини славиться своїми декоративними хвойними рослинами.

Посадковий матеріал — це значна стаття доходу лісництва, лише в сезон осінь 2012 – зима 2013 було реалізовано 120 тисяч саджанців сосни, переважно в межах Харківської та Донецької областей. Маленькі сосонки в теплиці, як дітки, туляться одна до одної, чекають, що наступної весни їх висадять або на місцях минулорічних рубок, або підсадять, де не прижилися їх попередники. А кому поталанить, пустять коріння на біогалявинах. Є й такі в лісництві.

Це — ділянки, передані до земель лісового фонду згідно з програмою «Ліси України» і де раніше ліс не ріс узагалі. Згідно з цією програмою, територія лісу на Зміївщині до 2015 року має збільшитися на 225 гектарів – за 5 років дії цієї програми Чемужівське лісництво «додало» лише 6 гектарів.

Коли висаджують однорічні сосонки, їх на гектар йде близько 5 тисяч штук. До 120 років «доживають» тільки 500-800. Решта відсіюються в процесі зростання в різний спосіб, в тому числі й під час санітарних рубок.

Є в лісництві і плантації новорічних ялинок: 3 гектари сосни звичайної і 2,7 гектара сосни кримської. Тож, кому потрібно буде новорічне деревце — запам’ятовуйте інформацію.

При Чемужівському лісництві багато років працює шкільне лісництво. Школярі допомагають доглядати за лісом. Особливо їхня допомога стає в нагоді навесні, коли в дуже стислий термін слід висадити однорічні саджанці на постійне місце, а в теплицю висадити сіянці. Тоді рук 33-х працівників

лісництва не вистачає, до роботи залучають і школярів, і сезонних працівників. А ще діти беруть участь в різноманітних профільних конкурсах, посідають в них призові місця, тим самим підтримуючи авторитет і рідної школи, і свого лісництва.

А потім хтось вирішує зробити своє шкільне захоплення професією. Так сталося і з Сергієм Дмитренком, який із учня шкільного лісництва доріс до керівника, і вже 8 років очолює Чемужівське лісництво.

А ще важливе завдання працівників лісу — його збереження, в тому числі і від пожеж. У лісництві є 2 пожежних автомобілі. На щастя, цього року, так би мовити, на бойове завдання пожежні виїжджали тільки раз, тоді як 2012 року на території Чемужівського лісництва було 14 пожеж. Переважно пожежні займаються попередженням загрози лісу від недбалих господарів, які поряд з лісовими масивами випалюють суху траву чи стерню.

А от відпочивальники з роками стають усе більш інтелігентними, багать після себе майже не залишають, та й узагалі воліють відпочивати на спеціально впорядкованих для цієї мети зонах відпочинку (так званих рекреаційних пунктах). Хоча рейдові бригади раз-у-раз таки й хапають за руку охочих відпочити подалі від людського ока, не замислюючись, що розведення багаття в не відведеному для цього місці несе велику загрозу лісу.

Ось так і живуть працівники лісу. Говорять, інколи так хочеться вирватися з цього кола та потрапити, скажімо, в мегаполіс. Але потім вони все одно повертаються, бо той, хто любить ліс, його не кине ніколи.

(«Вісті Зміївщини»)