Минулий рік для селян запам’ятався суттєвою фінансовою підтримкою з боку держави. Особливо це було відчутно у тваринництві, адже там, зокрема, вперше в нашій державі виплачувалися дотації за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. Та в силу об’єктивних причин наприкінці 2012 року виплата грошей була призупинена. Це, звісно, викликало певний резонанс серед селян, а тому чимало запитань щодо цього було поставлено під час «прямої лінії» з читачами «СК» директору Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Віталію Панову.

ПРИВОДУ ДЛЯ ХВИЛЮВАНЬ НЕ ІСНУЄ

— Вас потурбував Микола Вікторович з Богодухівського району. Зараз припинилася виплата державних дотацій за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. Саме тому окремі селяни почали реалізувати худобу, не дочекавшись грошей. Чи буде продовжені такі виплати?

— Шановний Миколо Вікторовичу, держава чітко виконує зобов’язання перед людьми, і тут ніяких підстав для хвилювання немає. Деякі труднощі виникли не з фінансами, а через технічні причини, адже закінчувався рік. Відтак, якщо документи людьми було надано в зазначений термін, тобто вік худоби складав від 3 до 15 місяців, то заборгованість обов’язково буде виплачена. Нещодавно в Києві відбулася відповідна нарада, і вже найближчим часом кошти надійдуть у регіони. До того ж, програма підтримки утримання та збереження молодняку ВРХ продовжується і в цьому році, а тому селянам вже можна подавати необхідні документи до сільських і селищних рад. Так що раджу селянам у жодному разі не позбуватися худоби, а й далі займатися цією вигідною справою.

(За інформацією Департаменту АПР ХОДА, станом на 9 лютого гроші вже спрямовано до районів області.)

Це Микола Сергійович із Сахновщинського району. Моє питання стосується того, що один з харківських молокозаводів знову знизив закупівельні ціни на молоко, що виробляють селяни. Як нам бути?

— Шановний Миколо Сергійовичу, нам добре відома ця ситуація, а тому зараз докладаємо всіх зусиль, аби її врегулювати. Але тут існують певні питання. Річ у тому, що минулого року в області спостерігалося суттєве зростання виробництва молока, а тому намітилася тенденція перенасичення ринку цим продуктом харчування. У той же час в сусідніх областях виникає дефіцит молока, а тому намагаємося скоригувати ситуацію так, аби ціни повернути на належний рівень. А ще зараз розробляється відповідний документ, і незабаром між селянами та молокозаводами будуть укладатися угоди, офіційно задокументовані. Тобто, в цьому договорі буде вказано мінімальну ціну та строки розрахунків. У разі невиконання зобов’язань можна буде звертатися у відповідні інстанції по захисту своїх прав. Відтак, переробні підприємства не матимуть змоги «маневрувати» з цінами на молоко.

Кор.:Віталію Володимировичу, а нічого не чути про якісь дотації на виробництво молока чи ще якусь підтримку селянам стосовно молочного скотарства?

— Чому ж не чути, адже на державному рівні всі чудово розуміють турботи селян, а тому запроваджуються різні форми матеріальної підтримки. Зараз обговорюється питання про надання державної дотації на літр виробленого молока. У разі позитивного рішення це також буде додатковим стимулом для селян займатися молочним скотарством. Хочу зазначити і те, що нині активно реалізовується важлива Ініціатива «Рідне село». У ній всебічна роль відводиться саме розвитку малого та середнього сільськогосподарського сегменту бізнесу за суттєвої фінансової підтримки з боку держави. Головна мета Ініціативи полягає в створенні сільськогосподарських кооперативів, що працюватимуть у різних напрямках, в тому числі й молочному скотарстві. Отже, проявляйте ініціативу, об’єднуйтесь, створюйте кооперативи, адже гуртом завжди ефективніше працювати.

(Необхідну інформацію про «Рідне село» можна отримати в райдержадміністраціях та органах місцевого самоврядування у своїх населених пунктах.)

РОЗРАХУНКИ ЗА ПАЇ ПІДВИЩУВАТИМУТЬСЯ

— Мене звуть Іван Григорович. Маю земельний пай у розмірі 6 га землі. Керівник місцевого господарства виплатив нам за надану в оренду землю по 500 гривень за один гектар. У сусідніх селах інше сільгосппідприємство виплатило людям по 1000 гривень за гектар. Де ж справедливість?

— Шановний Іване Григоровичу, Департамент агропромислового розвитку здійснює постійний контроль за тим, щоб господарства нараховували орендну плату в розмірі 3% від вартості земельної ділянки та з урахуванням уведеного коефіцієнту 1,76. І всі суворо дотримуються цих вимог. Саме за рахунок цього у 2012 році в середньому по області маємо вартість гектара паю 677 грн., адже є господарства, де орендарі виплачували навіть і по 1300 гривень за гектар землі. А ще скажу вам таке: у нинішньому році голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін рекомендує сільгосппідприємствам і фермерським господарствам розраховуватися з людьми по 1000 гривень за один гектар землі. Переконаний, аграрії з порозумінням поставляться до цієї соціальної ініціативи губернатора.

— Мене звуть Марина Бакуліна і мешкаю в Балаклії. Маю у спадок земельний пай, і через життєві обставини хочу його продати. Начебто з 1 січня поточного року мав набути чинності закон про купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Це відбулося?

— Шановна Марина, поки що мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в силі, і коли його відмінять, невідомо. Прекрасно розумію і ваші турботи, бо в житті бувають різні ситуації. Зараз із цього питання триває полеміка, бо вистачає як прихильників продажу землі, так і їх опонентів. До речі, а чи належним чином з вами розраховуються за земельний пай?

— Тут у мене ніяких нарікань немає, адже керівник сільгосппідприємства завжди з людьми розраховується належним чином. До того ж, у разі успішних показників сільськогосподарської діяльності нам виплачуються додаткові премії.

Добре, щасти вам!

ЦУКРУ В ОБЛАСТІ ВДОСТАЛЬ

— Це харків’янин Василь Миколайович. Моє запитання стосується того, чи вдосталь в області цукру, адже в цьому році два цукрозаводи регіону не працювали?

— Василю Миколайовичу, підстав для хвилювання у вас і всіх харків’ян немає. Річ у тому, що позаминулого року в області навіть спостерігалося перевиробництво цукру і був суттєвий перехідний залишок на 2012 рік. Минулого року також не було ніяких проблем як з вирощуванням  цукрового буряка, так і з виробництвом цукру. До речі, зараз на цукрозаводах зберігається майже 78 тис. тонн солодкого продукту. Але ви слушно примітили, що в цій галузі поки що є нагальні проблеми. Річ у тому, що собівартість виробництва цукру становить 6,20-6,50 гривні за кілограм. А ось оптова ціна реалізації на 2 гривні менше, а тому виробники цукру працюють в принципі на збиток, і зараз держава робить усе для того, аби цінова ситуація стабілізувалася. Зокрема, ведуться перемовини з Іраном на постачання українського цукру до цієї держави. У разі позитивного результату це питання буде врегульованим. Також для підтримки аграріїв, які вирощують цукровий буряк, розглядається можливість надання дотацій не на гектар посіяних коренеплодів, а за тонну зданої на завод цукросировини. Це також додатково стимулюватиме аграріїв, які займаються «найінтелігентнішою» справою в рослинництві.

Мене звуть Світлана Курінна, мешкаю в Люботині. Неприємним сюрпризом для багатьох харків’ян було підвищення ціни на соціальні сорти хліба в минулому місяці. Зараз ціни «повернулися», але є певна тривога, що хліб знову може подорожчати. Чого очікувати?

— Січневе подорожчання хліба сталося через закінчення терміну дії попереднього Меморандуму порозуміння між облдержадміністрацією, хлібозаводами, підприємствами, що виробляють борошно, та торговельною мережею. До речі, цей Меморандум діяв майже два роки, і весь цей час ціна на соціальні сорти хліба на Харківщині залишалася незмінною. А хлібозаводи через підвищення ціни на електроенергію, борошно та підвищення мінімальної заробітної плати почали працювати собі у збиток. У стислі терміни нам вдалося домовитися й залучити борошно для виробництва хліба з Аграрного фонду за ціною, нижчою за ринкову, і це дало змогу, як ви кажете, «повернути» ціну на хліб. А також підписати новий Меморандум порозуміння, який діятиме до кінця поточного року, а якщо до цього часу сторони, що підписали документ, не висловлять бажання припинити дію Меморандуму, то він буде чинним до 31 липня 2014 року. Так що підстав для хвилювань з приводу цін на соціальні сорти хліба у вас не має.

Це харків’янка Олена, і в мене таке запитання: у супермаркеті очі розбігаються від різноманіття молочних виробів. А як же вибрати якісне, а не з домішками?

— Дякую, Олено, за таке цікаве запитання. Хоча, як знаємо, на смак і колір товаришів немає, але питанню якості, в тому числі, й молока, разом зі спеціалістами Харківстандартметрології приділяємо велику увагу. У першу чергу, тут споживач не має бути ошуканим виробником. Якщо це молоко, то воно має відповідати всім стандартам для цього, а якщо молочний напій — іншим вимогам. А в нас буває й таке, що на молочному продукті пишуть одне, а він вміщує зовсім інше. І щоб не придбати, як кажуть, кота в мішку, днями відповідний законопроект було зареєстровано у Верховній Раді України. До речі, серед його авторів і харків’яни — Дмитро Шенцев та Євген Мураєв. Суть законодавчої ініціативи полягає в тому, щоб усунути фальсифікації на молочному ринку і належним чином маркувати продукцію. До того ж, цей законопроект зобов’язує підприємства торгової мережі розміщувати на полицях молоковмісні продукти окремо від молочних. Відтак, і тут буде наведено повний порядок.

 

«Слобідський край» №18 от 9 февраля 2013 года